Главная / Журнал / Статьи / Прогноз МНС

Прогноз МНС

Ускладнення господарської діяльності, виникнення надзвичайних ситуацій метеорологічного характеру у квітні 2010 року найбільш вірогідно можуть спостерігатися внаслідок різких короткочасних змін погоди (поєднання випадіння опадів з посиленням вітру), а гідрологічного характеру в разі підвищення рівнів води під час формування паводків (особливо на гірських річках при випадінні помірних або сильних дощів) та розвитку водопілля (переважно в північних областях країни). Виникнення стихійних гідрометеорологічних явищ та пов'язаних з ними ускладнень або НС ймовірне в будь-якому регіоні, але за статистичними даними найбільш уразливими можуть бути західні, південні та північні області.

Найбільший ризик виникнення НС природного характеру у Донецькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Полтавській, Луганській, Львівській, Одеській, Харківській, Хмельницькій, Херсонській, Чернівецькій областях та АР Крим.

Загальна кількість надзвичайних ситуацій природного характеру у квітні 2010 року очікується на рівні 5-11 випадків.

Аналіз НС за останні роки, стану техногенної безпеки у регіонах та прогноз погодних умов на квітень 2010 року дозволяє припустити, що найбільші ризики виникнення НС техногенного характеру у квітні 2010 року очікуються у Донецькій і Луганській областях (пожежі, вибухи на шахтах, у житлових будівлях, раптове руйнування споруд).

Високі ризики виникнення НС техногенного характеру зберігаються у Вінницькій (катастрофи на транспорті, пожежі у будівлях і спорудах житлового призначення, раптове руйнування споруд), Дніпропетровській (пожежі у будівлях і спорудах нежитлового призначення, аварії на транспорті, системах життєзабезпечення, наявність в навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК), Київській (аварії на транспорті, раптове руйнування будівель, пожежі, вибухи у будівлях житлового призначення, наявність в атмосферному повітрі шкідливих речовин понад ГДК), Львівській (аварії на нафто- та продуктопроводах, системах життєзабезпечення, енергетичних системах, раптове руйнування споруд, транспортних комунікацій), Миколаївській (аварії на транспорті, системах життєзабезпечення, інциденти на АЕС), Одеській (аварії на транспорті, системах життєзабезпечення, наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК), Полтавській (аварії на транспорті, системах життєзабезпечення, пожежі на промислових об'єктах, наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК), Рівненській (аварії на системах життєзабезпечення, інциденти на АЕС), Харківській (пожежі, вибухи у будівлях житлового та нежитлового призначення, аварії на транспорті, наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК) областях, а також в АР Крим (пожежі, вибухи у будівлях житлового та нежитлового призначення, аварії на транспорті, системах життєзабезпечення).

Значна ймовірність виникнення НС зберігається у містах Київ (аварії на транспорті, пожежі, вибухи у житлових будівлях, наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК) і Севастополь (аварії на системах життєзабезпечення, пожежі у будівлях і спорудах нежитлового призначення).

Середні рівні ризиків виникнення НС існують у Житомирській (аварії на системах життєзабезпечення, катастрофи на транспорті, наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК), Запорізькій (аварії в енергетичних системах, на транспорті, пожежі, вибухи та раптове руйнування споруд), Кіровоградській (пожежі, вибухи на об'єктах промислового та житлового призначення, раптове руйнування споруд, наявність в навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК), Хмельницькій (аварії на транспорті, системах життєзабезпечення, інциденти на АЕС), Черкаській (аварії на транспорті, системах життєзабезпечення), Чернівецькій (аварії на транспорті, енергетичних системах) областях.

Кількість НС техногенного характеру у квітні 2010 року очікується у межах 11 - 14 випадків.

Зберігаються особливо високі ризики виникнення НС, пов'язаних із пожежами, вибухами на об'єктах промисловості (особливо на вибухо-, пожежонебезпечних об'єктах, вугільних шахтах тощо), а також у будівлях і спорудах житлового призначення.

Високими є ризики виникнення катастроф на транспорті.

Меншими є ризики виникнення НС, пов'язаних із аваріями на енергосистемах і системах життєзабезпечення, раптовим руйнуванням будівель та споруд.

Залишається ризик виникнення надзвичайних подій (інцидентів) на об'єктах атомної енергетики, зокрема на Запорізькій, Рівненській, Хмельницькій та Южно-Українській АЕС.

Враховуючи висновки порівняльного аналізу щодо кількості НС за відповідний період минулих років, динаміку виникнення НС протягом І кварталу та з метою попередження виникнення надзвичайних ситуацій і зменшення їх наслідків Головним управлінням МНС у регіонах доцільно:

продовжувати проведення моніторингу гідрологічної ситуації для запобігання можливих негативних наслідків від підвищення рівнів води в річках;
у зв'язку з проходженням водопілля та виходом води на окремі ділянки заплави річок забезпечити контроль за якістю води на питних водозаборах;
розпочати проведення роз'яснювальної роботи щодо дотримання правил поводження з вогнем в місцях масового відпочинку, особливо в лісосмугах;
посилити контроль за технічним станом транспортних комунікацій: доріг державного значення, мостів, мостових переходів, шляхопроводів, продуктопроводів, залізничних переїздів, гідротехнічних споруд і судноплавних шляхів та дотриманням правил безпеки руху, виконанням заходів щодо забезпечення стабільної роботи транспортної галузі;
виявляти території можливого підтоплення та забезпечити своєчасне інформування та попередження керівників підприємств та місцевого населення, які знаходяться у небезпечній зоні;
здійснювати контроль стану справ у житлово-комунальній сфері міст, особливо на системах тепло- та водопостачання, зосередити увагу відповідних служб експлуатації на необхідності дотримання нормативних термінів та проектних режимів експлуатації водопровідно-каналізаційних і теплових мереж у весняний період;
через керівників інспекцій вимагати обов'язкового виконання заходів із запобігання передумовам аварій на виробництві та призупиняти ведення робіт на них до повного усунення порушень;
у зв'язку із можливим збільшенням кількості НС, пов'язаних із пожежами у житловому секторі, посилити контроль і роз'яснювальну роботу серед населення щодо необхідності дотримання правил пожежної безпеки, про неприпустимість користування саморобними газовими та електронагрівальними приладами тощо;
підтримувати у готовності аварійно-рятувальні підрозділи і засоби для запобігання і оперативного реагування на надзвичайні ситуації.

Загальна кліматична характеристика квітня та деякі гідрометеорологічні особливості квітня 2009 року

Характерною рисою квітня є значне підвищенням температури повітря (завершується перехід середньої добової температури повітря у бік підвищення через плюс 5 градусів у першій половині місяця та через плюс 10 градусів у другій половині). Середня багаторічна температура місяця складає 7-11 градусів, а в горах 2-6 градусів тепла.

Нерідко спостерігається досить значна різниця між добовими абсолютними максимумами та мінімумами температури. Найвища температура повітря (за весь період спостережень) була зафіксована у межах 22-33 градуси тепла (в горах 18-22 градуси), а найнижча у більшості регіонів складала 4-16 градусів морозу (у Чернігівській, Сумській, Харківській областях та у Карпатах - 17-22 градуси морозу).

За даними багаторічних спостережень, кількість опадів у квітні зростає в порівнянні з березнем на 20-30% і становить 22-62 мм, у Карпатах та на Закарпатті 65-117 мм.

Сніговий покрив на території країни, як правило, вже відсутній, хоч і можливе його короткочасне відновлення. В багаторічному розрізі у квітні продовжується розвиток водопілля в басейнах річок Прип'ять, Дніпро, Десна, Сейм та на Дунаї. У другій половині місяця, за середніми багаторічними даними, відмічається формування максимальних рівнів водопілля на цих річках.

Погодні умови квітня різноманітні, нерідко з різкими змінами погоди, посиленням вітру. У добовому розрізі характерною рисою є значні перепади температури повітря від дня до ночі. Опади переважають у вигляді дощу, але бувають і у вигляді мокрого снігу, інколи спостерігається його налипання. З літніх явищ не виключені зливи, грози, іноді шквали, град. Основну частку складають різкі зміни погоди (35% випадків), поєднання сильного вітру та дощу (42%), заморозки (10%) та сильний сніг і хуртовини (6%). Заморозки в квітні - явище звичайне для всієї території країни. Грози спостерігаються по усій Українi; в окремі роки бувають пилові бурі (частіше - у східних та пiвденно-схiдних областях). Частку окремих стихійних метеорологічних явищ в їх загальній кількості представлено на рис 1.

При значному підвищенні температури повітря може різко зрости пожежна небезпека, але за багаторічними даними початок пожежонебезпечного періоду у травні.

Найчастіше стихійні метеорологічні явища у квітні відмічалися в південній частині країни (Херсонська, Донецька, Одеська області, АР Крим), на заході (Закарпатська, Івано-Франківська, Хмельницька області) та півночі (Київська область). Розподіл по території та кількість стихійних метеорологічних явищ представлені на рис. 2.

Квітень 2009 року видався одним з найсухіших за весь період метеорологічних спостережень. Опадів випало в основному 1-19% від норми, на Волині та місцями крайньому півдні країни до 30-55% від норми (в окремих районах дощу не було зовсім), лише в Закарпатській, Львівській, місцями Івано-Франківській області - близько до норми.

Середня місячна температура повітря у західних, більшості північних, центральних та в Одеській області була на 1-3 градуси вищою за норму, на решті території близькою до норми. Максимальна температура повітря становила 19-28 градуси. У деяких областях було зафіксовано перевищення абсолютних значень максимальної температури повітря для окремих днів (у т.ч. м. Дніпропетровськ, м. Київ).

Протягом місяця переважало поле високого тиску. Відмічалися пориви вітру 15-34 м/с, у м. Білгород-Дніпровському на Одещині зафіксовано шквал швидкістю 27 м/с. Дощі (переважно невеликі), грози, подекуди град спостерігалися лише в окремі дні. У другій половині місяця зафіксовано надзвичайно високу пожежну небезпеку. В останній декаді місяця вночі майже повсюди спостерігалися заморозки на поверхні ґрунту і в повітрі 0-9 градусів морозу, у східних областях до 10-13 градусів морозу (на півночі Лівобережжя на поверхні ґрунту і на висоті 2 см було зафіксовано до 15 градусів морозу). Упродовж квітня внаслідок тривалих інтенсивних заморозків, аномально тривалого бездощового періоду та суховійних явищ складались малосприятливі агрометеорологічні умови для вегетації практично всіх сільськогосподарських культур.

Гідрологічні умови були переважно спокійними. У перших двох декадах квітня пройшли піки водопілля на р. Прип'яті, на річках Сіверський Дінець, Оскол, Сейм, на притоках Середнього Дніпра та на р.Десні (ділянка Новгород-Сіверський - Розльоти). Рівні водопілля були нижчими та значно нижчими за норму. До кінця квітня продовжувався розвиток водопілля та формування найвищого рівня на р. Дніпрі (в районі Неданчичів), спостерігалось підтоплення заплави. Тривало підтоплення окремих понижених ділянок заплав річок Прип'ять, Стохід, Стир, Десна. На річках Карпатського регіону у квітні сформувались дощові паводки, котрі проходили в межах русел річок і лише на окремих ділянках р. Дністра та деяких його гірських притоках у Львівській, Івано-Франківській областях спостерігалось підтоплення заплав.

Виникло 7 НС об'єктового рівня (1 НС метеорологічного характеру пов'язана з заморозками та 6 НС з надзвичайно високою пожежною небезпекою в екологічних системах країни).

Прогноз погоди на квітень 2010 року

(наданий Українським гідрометцентром)

Середня місячна температура повітря очікується на більшості території у межах середніх багаторічних показників з відхиленням від норми до мінус 0,5 градуса, а у західній частині країни до плюс 1 градуса (рис. 3).

Місячна кількість опадів передбачається на більшості території меншою за норму (75%) і лише на Прикарпатті, Закарпатті та у Криму в межах середніх багаторічних величин (рис. 4).

Тенденції виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру

Аналіз статистичних даних за 1997 - 2009 роки свідчить, що у квітні середнє значення кількості НС дещо менше (на 2%) показників березня, при цьому мінімальна кількість НС (2) зареєстрована у 2008 році, максимальна (20) - у 1998 році (рис. 5).

За видами кількість НС природного характеру розподіляється на:

медико-біологічні - 43%;
геологічні - 18%;
метеорологічні - 18%;
пожежі в природних екосистемах - 11%;
гідрологічні - 10% (рис. 6).

У квітні проти березня збільшуються середні значення кількості НС, пов'язаних з пожежами в природних екосистемах (в 2,2 раза) геологічного (на 20%) та метеорологічного (на 28%) характеру, натомість середні значення НС гідрологічного та медико-біологічного характеру зменшуються, на 17% та 22,2% відповідно (рис. 7).

Надзвичайні ситуації гідрометеорологічного характеру в квітні можуть бути викликані (як показує аналіз їх чинників за останні 13 років) різкими змінами погодних умов, поєднанням сильних опадів з посиленням вітру, не виключено в окремі дні заморозками, підняттям рівнів води під час розвитку повені або паводків.

Розподіл небезпечних та стихійних гідрометеорологічних явищ по видах (за 1981 - 2008 роки) показує, що найбільшу частку за кількістю випадків мають різкі зміни погодних умов та заморозки, котрі по 1-4 рази спостерігалися у кожній з областей, сильний вітер (Херсонська, Донецька та Хмельницька області відповідно 26, 9 та 5 випадків), сильний дощ (Закарпатська область та АР Крим - 10 та 9 випадків), тумани в горах (Закарпатська та Івано-Франківська області - 8 та 4 випадків), випадіння сильного снігу та налипання мокрого снігу (Київська область - 5 та 2 випадків). Значна кількість випадків з різкими змінами погоди, сильними вітрами і дощами, заморозками вказує на ймовірність мінливих погодних умов у квітні, що може короткочасно ускладнювати роботу окремих галузей господарства країни.

За прогностичною інформацією з мережі Інтернет в перший тиждень квітня в добовому розрізі спостерігатиметься значний контраст температури повітря вдень та вночі. Практично на усій території країни нічні температури складатимуть 1-7 градусів тепла (на північному сході та сході при проясненнях 0-3 градуси морозу), а вдень в північній половині буде в межах 5-10 градусів тепла, в південній половині переважно 11-17 градусів тепла. Випадіння дощів ймовірно протягом усього тижня місцями на всій території країни (чергування сухої погоди з короткочасними дощами). Більш інтенсивні опади очікуються: на початку місяця у західних областях та 6-7 квітня у південних областях, в Криму та Приазов'ї. Вітер буде змінних напрямків, швидкістю в різні дні від 3-8 м/с до 6-11 м/с. Поривчастий вітер до 14-18 м/с можливий у південних та південно-східних областях (на узбережжі та акваторії морів до 20-25 м/с) 6-7 квітня.

За таких прогнозованих метеорологічних умов можуть виникнути локальні ускладнення в господарській діяльності. Більш несприятливими періодами для виникнення ускладнень орієнтовно можуть бути 6-7 квітня у південних та південно-східних областях (вітряна з опадами погода).

Погіршення стану покриття доріг внаслідок випадіння опадів місцями на усій території країни може сприяти збільшенню надзвичайних подій на шляхах (ДТП). Є ймовірність зниження видимості на дорогах внаслідок утворення туманів.

В окремі дні є ймовірність посилення вітру, більш інтенсивного хвилювання на акваторіях морів та в пригирлових ділянках річок, що може ускладнювати роботу портів та морського транспорту. Враховуючи, що у квітні спостерігатиметься наповнення Дніпровського каскаду водосховищ - подекуди не виключається розмивання берегів.

Пожежонебезпечний період в багаторічному розрізі спостерігається з травня до жовтня, але у квітні під час значного підвищення температури повітря (особливо вдень та на півдні країни) та в разі випадіння малої кількості опадів, може зрости пожежна небезпека в екологічних системах. Більш небезпечними періодами будуть друга та третя декади місяця. Особливо це стосується вихідних і святкових днів, коли необережне поводженням з вогнем може призвести до виникнення пожеж (особливо у приміських лісах та парках).

Чинниками для виникнення небезпечних гідрологічних явищ, що не виключені у квітні, можуть бути зростання рівнів води в разі випадіння сильних опадів і формування паводків у західних областях країни та розвиток водопілля на рівнинних річках переважно півночі країни.

У квітні триватиме формування водопілля на великих річках півночі країни (рр. Дніпро, Десна, Прип'ять). Піки водопілля за висотою очікуються близькими до середніх багаторічних значень та вище них на 0,2-0,8 м. Проходження максимумів водопілля очікується:

18 - 20.04 на р. Десна (вище Новгород-Сіверського);
13 - 18.04 на р. Сейм (ділянка Рильськ - Мутин);
16 - 22.04 на р. Прип'ять (ділянка Мозир - Чорнобиль);
20 - 25.04 на р. Десна (ділянка Новгород-Сіверський - Макошине);
20 - 28.04 нар. Дніпро (ділянка Лоїв - Дніпровське та максимум добового припливу води до Київського водосховища);
25 - 30.04 на р. Десна (ділянка Макошине - Морівськ);
30.04 - 10.05 на р. Десна (ділянка Морівськ - Літки);
15 - 30.04 на р. Дніпро (в районі м. Києва).

Під час розвитку водопілля та проходження максимальних рівнів води можливе:

перевищення відміток заплави та її тривале затоплення на Верхньому Дніпрі, на річках басейнів Десни та Сейму (Чернігівська, Сумська, Київська області);
оточення водами річок Дніпра, Десни, Сейму, відрізання від основних шляхів сполучень, часткове затоплення (підтоплення) територій, присадибних ділянок, окремих садиб і об'єктів у населених пунктах, розташованих у заплаві річок у Ріпкинському, Чернігівському районах Чернігівської області (р.Дніпро, р.Сож), у Чернігівському, Сосницькому, Менському, Борзнянському, Куликівському, Коропському, Бахмацькому районах Чернігівської області та у Путивльському, Кролевецькому, Конотопському районах Сумської області (р.Десна, р.Сейм), у Броварському районі Київської області (р.Десна);
у пониззі р.Прип'яті підтоплення околиць м. Чорнобиль, вихід води на прируслові території та значне затоплення заплави р. Уж.

Очікувані негативні наслідки дії високих вод в межах м. Києва при пропуску водопілля через Київське і Канівське водосховища (без урахування регулювання стоку ГЕC):

підтоплення територій та об'єктів, що розташовані на заплаві вздовж Канівського водосховища на відмітках, нижчих за 94.0 - 94.5 м Балтійської системи (район Корчуватого, дачні масиви Осокорки - Вишеньки), у Бортничах, селах Вишеньки, Гнідин Бориспільського району Київської обл.;
затоплення ділянок та споруд, побудованих на заплавних територіях без урахування багаторічних даних про найвищі рівні р. Дніпра;
досягнення відміток часткового підтоплення в межах неодамбованих територій на Воскресенських та Русанівських Садах;
затоплення переливних дамб місцевого значення, які є шляхами сполучення через протоки, затоки, стариці в межах приватної та садово-дачної забудови на лівобережній заплаві р.Дніпра (в районі Південного мосту та південніше нього);
затоплення місцевих сільських доріг, що проходять через лівобережну заплаву (між селами Вишеньки і Гнідин, від дамби до с. Вишеньки і т.п.);
тривалий перелив води через переливні ділянки лівобережної дамби Бортничі-Вишеньки та ускладнення (до припинення) проїзду транспорту;
тривале затоплення лівобережної заплави між дамбою і корінним схилом долини р. Дніпра.

Слід зазначити, що перепланування природної орографії заплави р.Дніпра у міській та приміській зонах (намиви і виймання піску, замивання проток, стариць та інші штучні зміни) спричинює звуження природної ширини основного русла і проток, зменшує спроможність русла для пропуску річкової води, а при проходженні високих рівнів води може стати причиною додаткових затоплень, порівняно з тими, які відмічалися при аналогічних рівнях у минулі роки з високим водопіллям.

За прогнозом Дунайської гідрометеорологічної обсерваторії, піки весняного водопілля вірогідні (за серединою прогнозованого інтервалу) вищими за середні багаторічні значення на ділянці р. Дунаю Рені - Ізмаїл на 1,0-1,4 м, на ділянці Килія - Вилкове на 0,4-0,9 м. Проходження максимальних рівнів води очікуються у другій половині квітня. Особливістю розвитку водопілля буде значна тривалість стояння небезпечних рівнів води (не менше 1-2 місяців).

Негативні наслідки: при формуванні максимальних рівнів води очікується досягнення небезпечних та стихійних позначок, при яких відбувається затоплення низки причалів в портах міст Рені та Ізмаїл, а в разі нагонних вітрів - більше 50% території м. Вилкове.

Негативні наслідки від дії річкових вод можуть розпочатися ще на початку квітня і відмічатися упродовж тривалого часу, до середини і навіть до кінця травня. По мірі росту рівнів води зона затоплення збільшуватиметься, найбільше затоплення можна очікувати у третій декаді квітня-першій декаді травня при проходженні максимумів водопілля.

Виникнення стихійних гідрометеорологічних явищ у квітні можливе в будь-якому регіоні, але враховуючи прогноз погоди на перший тиждень квітня (з мережі Інтернет) та статистичні дані за останні 27 років найбільш небезпечними є західний, південний та північний регіони країни.

Щодо надзвичайних ситуацій геологічного характеру, то у квітні, також як і у березні, відмічається максимальна кількість надзвичайних ситуацій геологічного характеру, що обумовлено підвищенням водності у цей період. Всього у квітні протягом останніх 13 років зареєстровано 23 НС геологічного характеру, серед яких 1 державного та 7 регіонального рівнів, причому більшість їх зареєстрована в 1998 (8 НС) та 2006 (5 НС) роках.

У квітні поточного року ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій геологічного характеру висока (насамперед, зсувів), особливо в межах Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, Чернівецької областей та АР Крим, а також на зсувонебезпечних ділянках в зонах впливу водосховищ Дніпровського каскаду та міських агломерацій Вінницької, Київської, Донецької, Дніпропетровської, Луганської, Полтавської, Харківської, Чернігівської та Черкаської областей.

Підвищення рівня ґрунтових вод відносно середніх багаторічних показників в окремих районах Закарпатської, Львівської, Хмельницької, Житомирської, Чернігівської, Вінницької, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей та АР Крим можуть стати додатковим впливовим чинником активізації небезпечних геологічних процесів (зсуви, підтоплення).

За статистичними даними останніх 13 років (1997-2009) у квітні відмічається тенденція до варіацій кількості НС медико-біологічного характеру на рівні 4-8 на місяць, за винятком квітня 2008 року, коли відмічалася мінімальна їх кількість - 1 НС. У квітні 2009 року, вперше за останні 13 років, НС медико-біологічного характеру взагалі не зареєстровано.

При цьому, для квітня притаманне суттєве переважання випадків отруєнь над інфекційною захворюваністю людей (в 2,1 раза), а у квітні 1998, 2001 та 2008 років взагалі реєструвалися тільки отруєння населення.

У квітні 2010 року висока ймовірність виникнення небезпечних інфекційних захворювань, особливо гепатиту-А, сальмонельозу, гострих кишкових інфекцій, зберігається загроза випадків отруєння людей особливо отруєнь чадним газом та харчових отруєнь.

Виникнення НС медико-біологічного характеру ймовірне у будь-якому регіоні, але за статистичними даними найбільший ризик виникнення НС медико-біологічного характеру у Вінницький, Запорізькій, Київській, Луганській, Одеській та Чернігівській областях.

За статистикою 1997-2009 років у квітні у порівнянні з березнем збитки від НС природного характеру зменшуються (в абсолютному вимірі у 1,9 раза). Проте, протягом останніх 13 років, у квітні значна кількість (19) областей зазнавала втрат від НС природного характеру. При цьому, суттєвих втрат зазнавали Луганська, Львівська у 1998 році, Чернівецька, Тернопільська області у 1999 році, Хмельницька область у 2003 році, АР Крим у 2004, 2005, 2009 роках, Черкаська. Харківська області у 2006 році, Херсонська, Миколаївська, Чернівецька області у 2009 році. А в цілому, у квітні протягом 1997-2009 років внаслідок НС природного характеру було завдано збитків на суму близько 259 млн. гривень.

За статистичними даними 1997 - 2009 років найбільша кількість НС природного характеру у квітні зафіксована у Львівській (11 НС), Луганській, Чернігівській (по 10 НС відповідно), Запорізькій, Одеській, Харківській областях та АР Крим (по 8 НС відповідно), найменша - у Сумській області та у м. Києві - по одній НС (рис. 8).

Враховуючи особливості прогнозування НС природного характеру (у тому числі невелику завчасність) можна припустити, що загальна кількість надзвичайних ситуацій у квітні 2010 року скоріш за все буде на рівні - 5 - 11 випадків (рис. 5), але не виключено і їх збільшення, головним чином, за рахунок НС гідрометеорологічного та геологічного характеру. За ризиком збитку найбільш уразливими можуть бути Львівська, Хмельницька, Чернівецька області в західному регіоні, Полтавська - в центральному, Донецька, Луганська, Харківська області - в східному, АР Крим - в південному регіонах України (рис. 8).

Тенденції виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру

Аналіз статистичних даних щодо виникнення НС техногенного характеру протягом 2000 - 2009 років свідчить, що у квітні середнє значення кількості НС техногенного характеру дещо зменшується порівняно з березнем.

Максимальну кількість НС техногенного характеру зареєстровано у квітні 2000 року - 28 випадків, мінімальну (10 випадків) - у 2009 році (рис. 9).

У квітні характерною є тенденція до зростання кількості надзвичайних ситуацій на системах життєзабезпечення, а також пов'язаних із пожежами, вибухами та раптовим руйнуванням будівель і споруд. Порівняно із березнем, зменшується кількість аварій на транспорті та на енергетичних системах. Серед НС техногенного характеру частка катастроф на транспорті та НС, пов'язаних із пожежами, вибухами, залишаються найбільшими - 20% і 42% відповідно (рис. 10, 11).

Протягом останніх років у квітні виникали НС техногенного характеру значних масштабів:

поблизу с. Лозова Волочиського району Хмельницької області на автодорозі Львів - Кіровоград - Знам'янка внаслідок порушення Правил дорожнього руху сталося зіткнення вантажного автомобіля з пасажирським мікроавтобусом, загинули водій мікроавтобуса та 11 пасажирів (квітень 2007 року);
внаслідок ускладнення погодних умов у квітні виникали НС регіонального рівня на електромережах у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Миколаївській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій і Чернівецькій областях.

Найбільшу кількість НС техногенного характеру протягом квітня 2000 - 2009 років зареєстровано на території Донецької (17 випадків) і Луганської (14) областей.

У Львівській області - 12, в АР Крим і Київській області - по 11, Вінницькій, Дніпропетровській і Харківській - по 10, Запорізькій - 9 НС.

Натомість, у Волинській, Івано-Франківській і Чернігівській областях кількість НС техногенного характеру за цей період не перевищує 2 випадків.

Аналіз НС техногенного характеру у квітні 2000-2009 років, урахування динаміки їх виникнення упродовж першого кварталу поточного року, стан техногенної безпеки в регіонах та прогноз погодних умов на квітень 2010 року дозволяє припустити, що у квітні загальна кількість НС техногенного характеру збільшиться порівняно із березнем поточного року.

VSё.О.Ресторанах